-
41 earth-born
adj поет.1) смертний, земний; людський2) міф. народжений на землі -
42 man-engine
n гірн.людський підйомник -
43 anthropic
= anthropical; a; спец.людський, який стосується, відноситься до людини або людства; обумовлений впливом людини -
44 anthropo-
у складних словах має значення людина; людський -
45 earthborn
a; поет.земний, смертний, людський; породжений землею -
46 flesh
I n1) тіло; м'ясо; м'ясо; м'ясна їжа2) плоть; рід людський3) м`якоть ( плода)4) c-г. молоді гілочки чайного куща, флешіII v1) привчати до полювання (собаку, сокола) смаком крові; розпалювати крово-жерливість2) закривавити меч ( уперше)3) відгодовувати; повнішати, гладшати4) cпeц. міздрити -
47 flesh and blood
1) люди; рід людський2) плоть, кров3) людська природа; жива людина4) втілен-ня, надання форми -
48 genus
-
49 hominal
a; біол. -
50 humanity
[hju'mʒniti]n1) людство; рід людський2) маса людей, юрба, народ3) гуманність, людяність; гуманізм; pl гуманні дії4) pl людська природа; людські якості5) ( the Humanities) класичні мови е література; гуманітарні науки6) дiaл. ( Humanity) вивчення латині -
51 humankind
nлюдство, рід людський -
52 man
I [mʒn] n; (pl men)1) чоловік, людинаa man of law — законник; адвокат; юрист; чоловік
man and wife — чоловік, дружина; студент-випускник
senior man — старшокурсник; приятель ( при звертанні)
2) людинаman overboard! — людина за бортом!; ( без артикля) людство, людський рід
3) слуга; частіше pl робітник; солдат, рядовий, матрос; pl рядовий склад4) пішак6) гравець (у cпopт. команді)7) icт. васал8) cкop. вiд man-of-war, merchantman9) як компонент складних слів означає заняття, професію (- man)II [mʒn] v1) укомплектовувати кадрами, персоналом; вiйcьк., мop. укомплектовувати особовим складом; займати людьми; ставити людей ( до гармати); посадити людей ( на транспорт)3) refl зібрати всю свою мужність, взяти себе в руки4) миcл. приручати ( сокола) -
53 manhole
n1) люк, лаз2) оглядовий колодязь; оглядовий отвір3) гipн. ніша у виробці; людський хідник4) кocм. люк-лаз ( з одного корабля в інший) -
54 mankind
[mʒn'kaind]n1) людство, людський рід2) чоловіки, чоловіча стать -
55 manway
[`mʒnwei]n; гірн. -
56 mortality
[mxː'tʒliti]n1) смертельність, летальність2) смертність4) людство, смертні, рід людський5) icт. смерть -
57 species
n; (pl без змін)1) рід, породаthe species, our species — людський рід
2) вид, різновид3) бioл. вид4) фiлoc. (по) чуттєве уявлення; розумовий образ; об'єкт думки, розглянутий як подоба предмета в природі -
58 stuff
I [stef] n1) матеріал; речовинаthick stuff — бруси; їстівне
green /garden/ stuff — овочі
sweet stuff — ласощі; людський матеріал; природні задатки
2) річ, штука3) речі, майно4) ліки; мікстура (medical stuff, doctor's stuff)5) матерія, тканина, вовняна6) гидота, дурниця, мотлох7) манери, поведінка8) ( the stuff) гроші9) жapг. крадене, крадені речі10) cл.; cл. ( the stuff) віскі ( the good stuff); марихуана; героїн; наркотик11) знання; уміння; кваліфікація; предмет ( навчальна дисципліна)12) тex. набивка, наповнювач13) у гpaм.; знaч. вигуку дурниця!, нісенітниця!II [staf] v1) набивати, заповнювати, забивати; начиняти, фарширувати; пломбувати ( зуб)2) забивати ( голову); вбивати ( у свідомість)3) набивати шлунок, жадібно їсти; об'їдатися ( stuff down)4) набивати, заповнювати5) загодовувати, відгодовувати6) втискувати, засовувати, запихати7) ( stuff up) затикати; засмічувати; закладати (ніс, груди)8) cл. обманювати, містифікувати9) cл. наповнювати виборчі урни фальшивими бюлетенями10) вичиняти шкіру; набивати опудало ( тварини)11) cпopт. забивати гол з близької відстані -
59 голос
голос, (редко) глас; ум. - голосок, голосочок, голосонько. [Співав-би, так уже гласу не маю]. Говорить грубым, низким голосом - товсто говорити (гукати). Высоким, тонким голосом - тонко, тоненько. Сиплый голос - хрипливий матовий голос. Вполголоса - півголосом. Во весь голос - на повен голос, на цілий свій голос, (вульг.) на весь рот. Не своим голосом - не своїм гласом, не своїм голосом. Сладеньким голоском - солоденько. Подавать, подать голос - озиватися, озватися, датися чути. Понижать голос - притишувати голос. Возвысить, повысить голос - підняти голос. Сила голоса - сила голосу, гук. [Гукнув скільки в його стало гуку (Мирн.)]. Голос, словно из бочки - голос як із барила. Таким голосом - на такий голос. Голоса недостаёт у кого - голосу не стає кому, голосу (гласу) не відтягне хто. Терять (потерять) голос, спадать с голоса - тратити (стратити) голос, спадати (спасти) з голосу. Обладать сильным голосом - (народн.) гортань добру мати. В один голос - устами одними, одноголосно. Глас народа - глас божий - голос людський - голос божий. Голос совести - голос сумління (совісти). Голос уважаемых критиков - голос поважних критиків. Совещательный голос - дорадчий голос. Решающий голос - вирішальний, ухвальний голос. Избирательный голос - виборчий голос. Иметь право голоса - мати право на голос. Подавать голос за кого-л. - подавати голос за [на] кого, голосувати за [на] кого, віддавати голос кому. Подача голосов - голосування. Всеобщая, прямая, равная, тайная подача голосов - вселюдне, безпосереднє, рівне, потайне (таємне) голосування. Избрать кого-л. подачей голосов - обібрати голосуванням, зголосувати кого. [Зголосували його на старшину]. Взять голос - забрати голос. Большинство голосов - більшість голосів, перевага голосів. По большинству голосов - більшістю (перевагою) голосів. Меньшинство голосов - меншість голосів.* * *го́лос, -убыть в го́лосе — бу́ти в го́лосі
во весь \голос — на весь (на по́вний, на по́вен) го́лос
-
60 живой
I. см. Жив.II. 1) живий, (редко) живущий. [Казали помер, а він живісінький. Вона й живуща була наче мертва (М. Вовч.)]. Живой элемент (и всё живое, живущее) - живло. [За сонцем усе живло прокинулось (Мирн.)]. Остаться в живых - вижити, (о многих) повиживати. [Мої діти таки повиживали, а сестриних троє померло з обкладу]. Оставлятсь в живых - лишати живого, лишати при життю. [Лишали при життю хлоп'яток. (Св. Письмо)]. Стать живым - відживитися, оживіти. [І дихнув господь на нього, то він відживився (Рудан.)]. Стать живой действительностью, воспринять живой образ - вживитися. [Бачу його, віри не йму: се, кажу, моя думка щоденна, щочасна вживилася (М. Вовч.)]. В живой действительности - в живій дійсності, живцем. [Події в драмі проходять перед нашими очима, показуються живцем, а не в самому тільки оповіданні про них (Єфр.)]. Принимать живое участие - брати пильну (жваву) участь. Задеть кого-либо за живое - дозолити, допекти кому, упекти кого; см. Допечь, Доехать. Ни живой души - ні живого духа (Неч.- Лев.). Живой язык - жива мова. [Словник української живої мови]. Живой человеческий дух - живущий дух людський. Живая вода - вода джерельна, текуча, біжуча. Живая и мёртвая вода (в сказках) - вода живуща й зцілюща, живляща і жертвляща. Живая изгородь - живопліт (р. -плоту). На живую руку - на швидку руч, (на) швидкоруч. [Ніколи було - на швидкоруч зробила];2) (ясный) живий, виразний, ясний. [Усе проминуло, а в споминку - живісіньке, аж сяє (М. Вовч.). Таке виразне стоїть воно перед очима];3) жвавий, моторний, меткий, швидкий. [І натуру маю жваву (Самійл.). Такий жвавий, як рак на греблі (насмешка). Моторна дівчина]; см. Бойкий, Подвижный, Разбитной. Живая женщина, девушка - моторуха. [Там така моторуха - як на шрубах уся]. Слишком живой (о ребёнке) - вертун, вертунчик. [Такий вертун, що й на місці не всидить; так і крутиться, як тая дзиґа]. Делаться живее - жвавішати, моторнішати;4) (лишь о музыке) доскочистий. [А ну йому марш! - і вдали такого доскочистого, аж волосся їжиться (Свидн.)].* * *живи́й; живу́щийв \живой ых [быть, оста́ться] — у живи́х (живи́м) [бу́ти, зали́шитися, лиши́тися, зоста́тися], ви́жити, мног. повижива́ти
\живойая и́згородь — живоплі́т, -пло́ту
на \живой ую ру́ку — ( наспех) на швидку́ ру́ку, нашвидку́, нашвидкуру́ч
См. также в других словарях:
людський — лю/дська/, лю/дське/. 1) Прикм. до люди 1). || Належний людям. || Який є складовою частиною організму людини. || Який складається з людей. || Такий, як у людей (людини). || Власт., притаманний людині. || Якого зазнають люди. || Який є результатом … Український тлумачний словник
людський — I [л едз кией] м. (на) кому/ к ім, мн. к і (людяний) II [л у/дз кией] м. (на) кому/ к ім, мн. к і і [л удз ки/й] ко/му/ к і/м, мн. к і/ (властивий людині; пов язаний з людиною) … Орфоепічний словник української мови
людський — 1 прикметник від: люди , людина людський 2 прикметник властивий справжній людині; достойний; людяний … Орфографічний словник української мови
гамір — людський шум … Лемківський Словничок
дражнити — дражню/, дра/жниш, недок., перех., розм. 1) Навмисне злити кого небудь, викликати гнів у когось; дратувати, дрочити. 2) ким, чим. Насміхатися з кого небудь, вигадуючи образливі прізвиська. 3) Викликати почуття невдоволення, досади, гніву, злості; … Український тлумачний словник
дратувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Викликати почуття невдоволення, досади, гніву, злості; роздратовувати, злити. 2) Навмисне злити, виводити з терпіння кого небудь, викликати гнів у когось; дражнити, дрочити. || ким, чим. Висміювати когось, беручи до… … Український тлумачний словник
емпірія — ї, ж. 1) Людський досвід, сприйняття зовнішнього світу за допомогою органів чуття. 2) Спостереження в природних умовах, на відміну від експерименту … Український тлумачний словник
людство — а, с. Всі люди землі, рід людський, людське суспільство. || Люди, які зараз живуть на землі або є сучасниками певної особи чи якоїсь знаменної події. || з означ. Велика кількість людей, об єднаних певними позитивними ознаками … Український тлумачний словник
менс — а, ме/нта, и, ж. Римська богиня, що уособлювала людський розум … Український тлумачний словник
подичавіти — іє, іємо, ієте, док. 1) Те саме, що здичавіти (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь). 2) перен. Втратити людські якості, людський вигляд, стати схожим на звіра (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
понести — су/, се/ш, док. 1) перех. Піти, несучи кого , що небудь. || Несучи, доставити кого , що небудь кудись або комусь; віднести. || у сполуч. зі сл. на собі. Здужати нести. || у сполуч. зі сл. постать, голова, тіло і т. ін., поет. Піти. || Забрати… … Український тлумачний словник